До настилання підлог з килимових матеріалів повинні бути закінчені всі види будівельних і опоряджувальних робіт, включаючи останнє пофарбування столярних виробів, стін і обклеювання стін шпалерами. Якість і вигляд підлоги з синтетичного килима значною мірою залежить від стану основи. Тому її підготовці приділяють належну увагу. Підготовка рівної бетонної поверхні (панелі перекриття) полягає у очищенні від бруду, бризок розчину, сміття і пилу. Якщо бетонна поверхня має щілини і отвори, їх закривають цементно-піщаним розчином. Після його затвердіння поверхню очищають. Бетонну поверхню, яка має значні вибоїни і нерівності або відхилення від горизонталі, вирівнюють стяжкою з пластичного цементно-піщаного розчину складу 1 : 3.

Вирівнюючий шар по бетонній поверхні або недостатньо рівній стяжці може бути з полімерцементного розчину. Для влаштування такого шару очищену поверхню спершу грунтують пластифікованою полівінілацетатною дисперсією ПВА 8%-ної концентрації. Полімерцементний розчин готують з сухої цементно-піщаної суміші марки 200 і пластифікованої дисперсії ПВА, розведеної водою у співвідношенні 1:4. Вирівнюючий полімерцементний шар наносять смугами шириною 2—2,5 м і товщиною 8—10 мм, але не більш як 15 мм. Полімерцементний розчин розрівнюють правилом, яке рухається по маячних рейках. Після видалення маячних рейок борозни заповнюють полімерцементним розчином і загладжують гладилками. Якщо килимове покриття настелюється по старій підлозі з дощок, паркету або лінолеуму, поверхню потрібно ретельно вирівняти, зашпатлювати, відшліфувати і знепилити щіткою чи пилососом.

Рулони матеріалу заносять у тепле приміщення, розпаковують і у згорнутому вигляді залишають на добу. Після цього на очищеній знепиленій поверхні рулони розгортають і розрізують на полотнища. При розкроюванні полотнища розташовують у довжину в напрямі світла або в напрямі руху людей. При цьому враховують нахил ворсу. Полотнища кладуть так, щоб ворс був нахилений в один бік, краще всього в бік дверей. Нарізані полотнища розкладають для вилежування, яке продовжується до повного зникнення хвилястості (1—2 доби).
Текстильні килими мають рівну кромку, тому стики не прирізують. Полотнища розкладають впритул одне до одного без напуску. Прирізування виконують по контуру приміщення. Ворсолін має нерівні кромки, тому полотнища розкладають з напуском 10—15 мм і прирізують їх під лінійку через обидва сусідні полотнища (як лінолеум). Для домашнього умільця рекомендуються два способи настилання ворсових килимів: вільне укладання і приклеювання. При вільному укладанні підлога не пошкоджується клеями і шпатлівками, а покриття можна легко зняти для заміни чи хімічного чищення. Недоліками цього способу є розношування і деформація покриття в місцях інтенсивної експлуатації, утруднення пересування меблів і чищення поверхні пилососом. Наклеювання килима по всій площі забезпечує гарну якість підлоги і достатню довговічність покриття, зберігає стабільність розмірів килима, полегшує його чищення пилососом і пересування меблів, запобігає розношуванню килима в окремих місцях. При вільному укладанні рулони килима з'єднують для одержання полотнища потрібного розміру. Рулони можна склеювати або зшивати вручну. Міцне з'єднання можна одержати при склеюванні за допомогою парусинової стрічки шириною 6—8 см і клею 88 або полівінілацетатної емульсії. Шви повинні йти вздовж напряму світла.

На дерев'яних основах килим закріплюють по периметру приміщення шурупами або цвяхами з широкими головками через кожні 20—30 см. Після цього ставлять плінтуси і поріжки.
До залізобетонних перекриттів килими прикріплюють за допомогою плінтуса. При цьому полотнище килима загинають на стіну на 3—4 см, а потім міцно притискують плінтусом, який кріплять шурупами до дерев'яних пробок, заздалегідь поставлених у стіни. Текстильні килимові покриття наклеюють на клеях «Бустилат» чи полівінілацетатному. Ворсолін наклеюють клеями КН-2 чи КН-3. Усі розкладені і прирізані полотнища одне за другим відгинають до середини приміщення, не зсуваючи з місця. На звільнену частину основи наносять зубчастим шпателем клей і кладуть на нього відігнуті частини полотнищ. Потім повторюють цю операцію з другого боку приміщення. Клеї «Бустилат» і полі-вінілацетатний наносять шаром товщиною 0,5—0,8 мм, клеї КН-2 і КН-3 — шаром товщиною 0,5—0,4 мм. Свіжонаклеєне покриття прикочують ручним котком. Клей, що виступив, видаляють чистою паклею або ганчіркою.
По килиму, наклеєному на клеї «Бустилат» або ПВА, можна ходити не раніше ніж через З доби після закінчення наклеювання. По килиму з ворсоліну, наклеєному на клеях КН-2 чи КН-3, можна ходити через добу після наклеювання.