Для наклеювання лінолеуму застосовують мастики і клеї. Бітумну мастику «Біскі» широко застосовують для наклеювання полівінілхлоридного і гліфталевого лінолеумів на тканинній основі. Клей «Бустилат» можна використати для наклеювання полівінілхлоридного лінолеуму на теплозвукоізоляційній основі. Цей клей має певні переваги порівняно з клеями і мастиками на розчинниках. Він розводиться водою, не горить, не має стійкого запаху і абсолютно не шкідливий для здоров'я людини. Полівінілацетатний клей застосовують для наклеювання полівінілхлоридного лінолеуму на теплозвукоізоляційній основі. Кумароно-каучукові клеї КН-2 і КН-3 можна використати для наклеювання полівінілхлоридного лінолеуму на тканинній основі і безосновного. Ці клеї вогне- і вибухонебезпечні, тому при роботі з ними слід суворо дотримуватись правил пожежної безпеки. Відстань від джерела вогню до місця зберігання клею повинна становити не менш як 50 м. У місці виконання робіт категорично забороняється палити. Всі роботи, пов'язані з застосуванням клеїв КН-2 і КН-3, повинні виконуватися вдень при вимкненій електричній мережі.

Крім названих засобів, для наклеювання лінолеуму служать досить прості за своїм складом мастики, які можна приготувати з недефіцитних матеріалів (рецепти 35—44). Заміна рекомендованих у рецептах матеріалів не допускається. При приготуванні цих мастик і наклеюванні лінолеуму слід дотримуватись правил пожежної безпеки. Особливо обережним потрібно бути при роботі з легкозаймистими речовинами. Мастику (рецепт 35) застосовують для наклеювання гліфталевого лінолеуму на прошпатльовані дерев'яні поверхні. Для приготування мастики борошно розводять водою кімнатної температури до густини рідкого тіста. Це тісто вливають у посудину з киплячою водою і ретельно перемішують до одержання густої сметаноподібної маси, яку кип'ятять на слабкому вогні. У приготовлений клейстер вливають скипидар, ретельно перемішують і додають 2 г карболової кислоти (антисептик). Якщо утворилися згустки, клейстер проціджують через густе сито або марлю.

Мастику (рецепт 36) застосовують для наклеювання гліфталевого і полівінілхлоридного лінолеуму на тканинній основі, а також плит і плиток з твердих деревноволокнистих листів на різні основи при умові, що підлоги будуть підлягати повітряно-сухій експлуатації. Для приготування мастики казеїновий клей ОБ замочують в невеликій кількості води температурою 35 °С і ретельно перемішують до одержання однорідної маси. Потім у клей вливають воду, що залишилася, тієї ж температури і дають йому набухнути протягом ЗО хв, періодично перемішуючи. Після цього тонкою цівкою додають оліфу, старанно перемішуючи до одержання однорідної емульсії, і невеликими порціями вводять вапняне борошно (наповнювач). Усе ретельно перемішують до одержання однорідної маси. Мастику потрібно використати протягом 4—5 год після приготування. Витрата мастики — 1,5—2 кг на 1 поверхні. Мастику (рецепт 37) застосовують для наклеювання гліфталевого і полівінілхлоридного лінолеуму на дерев'яні і бетонні сухі основи. Для приготування мастики казеїновий клей замочують у воді тепературою 35 °С, ретельно перемішують і витримують протягом 30 хв до повного розбухання його частинок. Після цього в клей невеликими порціями додають портландцемент і перемішують до утворення пастоподібної маси. Для підвищення міцності і пластичності можна взяти 1 частину за масою казеїнового клею, 2 частини цементу і води до потрібної густини. Мастику можна використовувати протягом 3—4 год. Витрата мастики — 1,5—2 кг на 1 м. кв. поверхні. Мастика (рецепт 38) застосовується для наклеювання на різні основи гліфталевого і полівінілхлоридного лінолеуму на тканинній основі; вона водостійка. Для приготування мастики в котлі плавлять подрібнений бітум, нагріваючи його до температури 160— 180 °С. У розплавлений бітум при постійному перемішуванні додають каніфоль, після чого, продовжуючи перемішування, нагрівають суміш ще 10—15 хв. Котел знімають з вогню і, коли суміш охолоне до 80 °С, вливають у нього бензин і ще раз перемішують, дотримуючись правил протипожежної безпеки. Мастику з температурою не вище 55 °С вливають у герметичну тару. Строк зберігання її в такій тарі необмежений. Витрата мастики— 1—1,5 кг на 1 м. кв. поверхні. Мастика (рецепт 39) застосовується для наклеювання на бетонні, кам'яні і плиткові основи гліфталевого та полівінілхлоридного лінолеумів на тканинній основі. Для приготування мастики бітум розплавляють у котлі. Потім котел знімають з вогню, охолоджують бітум до 80 °С і невеликими порціями додають до нього бензин, ретельно перемішуючи. Після цього при постійному перемішуванні додають крейду. Дуже густу мастику розводять бензином. Зберігають її в герметичній тарі; строк зберігання — 5 діб. Мастику (рецепт 40) застосовують для приклеювання гліфталевого і полівінілхлоридного лінолеуму на дерев'яні і бетонні основи. Для приготування мастики каніфоль розплавляють на легкому вогні. Знімають з вогню і, перемішуючи, вливають скипидар. В охолоджену суміш вводять оліфу, крейду і добре перемішують.

Мастику (рецепт 41) застосовують для наклеювання гліфталевого полівінілхлоридного лінолеуму. Для приготування мастики крейду і умбру перемішують. В олійний лак при безперервному перемішуванні вводять суху суміш, після чого добавляють гас. Мастику (рецепт 42) застосовують для наклеювання гліфталевого лінолеуму на дерев'яні, бетонні і металеві основи. Для приготування мастики крейду змішують з лаком. Щоб мастика була однорідна, без згустків, рекомендується перетерти її через густе сито. Мастику використовують протягом 7 год. Твердіє вона при кімнатній температурі через 3—5 діб.

Мастику (рецепт 43) застосовують для наклеювання лінолеуму на тканинній основі на дерев'яні і бетонні основи; вона досить водостійка. Для приготування мастики крейду, вохру і сурик ретельно перемішують. В суху суміш вливають лак і розтирають у ступці до однорідного стану. Використовується протягом 2—3 діб. Загустілу мастику розводять лаком. Витрата —1—1,2 кг на 1 м. кв. поверхні. Для приготування мастики за рецептом 44 крейду змішують з цементом, у суміш вливають оліфу, ретельно перемішують і протирають через густе сито. Застосування і витрата цієї мастики ті ж, що й приготовленої за рецептом 43.