Підлоги з полівінілхлоридних плиток як і з лінолеуму, відзначаються міцністю і гігієнічністю.
Поверхні під наклеювання плиток очищають і виправляють як і під наклеювання лінолеуму. Для наклеювання полівінілхлоридних плиток застосовують клеї КН-2, КН-3 і полівінілацетатний, а також холодні бітумні мастики.
За добу до наклеювання плиток поверхню грунтують. При наклеюванні на клеях КН-2 і КН-3 для грунтування використовують 5%-ний розчин цих клеїв заводського приготування.
Якщо немає такого розчину, то прикріпляти плитки клеями КН-2 і КН-3 можна і без грунтування основи. В разі використання полівінілацетатного клею грунтують емульсією ПВА, розчиненою водою у співвідношенні 1 :4. Якщо плитки наклеюють на бітумній мастиці, то ґрунтовку роблять цією ж мастикою, розводячи її бензином у співвідношенні 1 : 3. Ґрунтовка сохне протягом 3—6 год, після чого поверхню розмічають. Якщо плитку наклеюватимуть паралельними до стін рядами і підлога матиме фриз, для розмітки від середини протилежних стін натягують і закріплюють цвяхами два взаємно-перпендикулярні шнури (рис. 68). Вздовж шнурів, починаючи від середини, розкладають насухо плитку і визначають кількість цілих рядів. Якщо біля стіни залишаться проміжки, менші за розмір плитки, їх вимірюють і нарізують потрібну кількість кусків плиток.
При наклеюванні плиток паралельними рядами без фриза основу розмічають так само, але другий шнур натягують не посередині першого, а біля стіни з дверима. Це полегшить укладання першого ряду плиток. У випадку діагонального малюнка підлоги на основі за допомогою шнура, натертого крейдою, відбивають поздовжню і поперечну осі приміщення. З середини приміщення під кутом 45° за допомогою косинця намічають допоміжні осі і фіксують їх туго натягненим шнуром.
Після розмітки поверхні на стінах відмічають точки діагоналей або осьових ліній і знімають розбивочні шнури.
Клей КН-2 та КН-3 наносять на поверхню основи гумовим або пластмасовим зубчастим шпателем і дають йому підсохнути протягом 4—6 год доти, поки він не буде бруднити палець при легкому натискуванні. Потім, користуючись мітками на стінах і шнуром, натертим крейдою, розбивають робочі осі. За 10—15 хв до наклеювання зворотні поверхні плиток намазують тонким шаром клею, користуючись малярним металевим шпателем. Наклеювання плиток починають з улаштування маячних рядів уздовж ліній розмітки поверхні. Після цього наклеюють усі останні плитки (рис. 68). На холодній мастиці плитки наклеюють ділянками площею не більш як 3 м. кв. На намічену ділянку наливають мастику і розрівнюють її металевим зубчастим шпателем. Товщина шару мастики повинна бути не більш як 0,5 мм. Товсті шари довго твердіють, і мастика видавлюється через шви, забруднюючи лицьову поверхню плитки, а тонкий шар не забезпечує достатнього приклеювання плиток. Нанесена мастика повинна трохи підсохнути. Нормально підсушена мастика повинна давати «відлип», тобто трохи приставати до пальця при легкому натискуванні ним на покриту мастикою поверхню. Пересихання мастики не допускається. Приклеюють плитки двома способами: «на себе» і «від себе». При наклеюванні плиток способом «на себе» робітник весь час знаходиться на не покритій мастикою основі і в міру виконання роботи поступово відходить назад. Мастику у цьому випадку наносять на основу для одного ряду плиток. Наклеювання плиток способом «від себе» застосовують у випадку використання довго висихаючої мастики (наприклад, холодної бітумної). При роботі за цим способом робітник знаходиться на облицьованій ділянці підлоги і пересувається уперед в міру виконання роботи. Мастику наносять на більшу площу, ніж при роботі способом «на себе». Перед приклеюванням плитку бажано нагрівати до температури 40—45°С. Підігріта плитка дещо розм'якшується і краще прилягає по поверхні. В домашніх умовах плитку можна підігріти на кришці виварки або великої каструлі з гарячою водою.

Для приклеювання робітник бере плитку двома руками за бічні ребра, приставляє однією кромкою до шнура або впритул до раніше приклеєної плитки, опускає на визначене місце і притискує руками. Щоб плитка краще приклеїлась до основи, її осаджують легкими ударами гумового молотка. Для цього можна використати також дерев'яний молоток з гумовим наконечником. Розмір обушка повинен бути не менш як 50X50 мм. Під час укладання плиток потрібно стежити, щоб під ними не залишалися пухирі повітря. Після укладання ряд плиток прикочують валиком. Мастику, що витискується через шви, відразу знімають ганчіркою, змоченою розчинником (бензином, скипидаром). Розчинник не повинен попадати в шви між плитками, бо від цього може порушитись міцність приклеювання плиток до основи. При наклеюванні плиток на легкозаймистих мастиках потрібно дотримуватись правил пожежної безпеки: у приміщенні, де працюють, забороняється палити; підігрівати плитки можна лише в окремому суміжному приміщенні; на робочому місці повинен знаходитись вогнегасник або ящик з піском. Плитки будуть відставати від поверхні, якщо вона перед наклеюванням буде вологою, брудною або запиленою. Відстають плитки також у випадку нанесення занадто тонкого шару мастики. Такі плитки знімають, а основу очищають і сушать. На підготовлені ділянки основи зубчастим шпателем наносять шар мастики, приклеюють плитки і притискують вантажем. Щілини виникають при опорядженні підлоги дуже гарячими плитками (температура понад 60°С) або коли підігріті плитки укладають поруч з плитками, які ще не встигли охолонути. Щоб не допускати утворення щілин, плитки потрібно нагрівати до температури 40—45°С. До такої ж температури слід/ охолоджувати перегріті плитки. Ходити по підлозі можна через 2 доби після укладання плиток.
В деяких випадках із швів між плитками може видавлюватись мастика. Це буває тоді, коли мастику нанесено товстим шаром або коли настилання виконувалось по непідсохлій мастиці.