На відремонтовану основу можна настилати паркет. Паркетну клепку до дерев'яної основи прибивають у кромку під кутом (рис. 63). Довжина цвяхів—40 мм, діаметр—1,8 мм. Окрему нову клепку ставлять з обрізаними гребенями на гарячій бітумній мастиці або клею ПВА, бо здійснити шпунтоване з'єднання між старими клепками і новою неможливо. Цю клепку укладають так, щоб вона на 0,1—1 мм виступала над поверхнею підлоги. По цементно-піщаній, бетонній і асфальтовій стяжці, а також по стяжці із деревноволок-нистих плит настилати паркет можна тільки після того, як ґрунтовка затвердіє і перестане липнути. Для настилання паркету по зазначених видах стяжки користуються мастиками, приготовленими за рецептами 31 і 32. Мастику (рецепт 31) потрібно готувати на певній відстані від будівель, дотримуючись протипожежних заходів і техніки безпеки, бо при вливанні бензину його випари можуть спалахнути.

Готують мастику в міцному посуді, який на три чверті об'єму заповнюють дрібно нарубаним бітумом. При варінні бітуму посудину обкладають цеглою, а у випадку спалаху бітуму її щільно накривають. Бітум плавлять, нагріваючи до 160—180° С і ретельно перемішуючи. Всі домішки, що спливають на поверхню, видаляють. Нагрівають бітум доти, поки він не перестане пінитися. Потім у нього кладуть каніфоль і перемішують до повного розплавлення. Посуд знімають з вогню, бітум охолоджують до 80 °С і невеликими дозами вливають у нього бензин, ретельно перемішуючи. Приготовлену бітумну мастику з температурою не вище 55 °С зливають у герметичну тару, де її можна довго зберігати. Для приготування мастики за рецептом 32 котел на три чверті об'єму наповнюють бітумом, який нагрівають до 150—155 °С. Потім у котел вводять цемент і суміш ретельно перемішують. Після охолодження суміші до 75— 80 °С в неї, безперервно перемішуючи, вливають уайт-спірит і скипидар, а потім — гумовий клей.
Витрата мастики «Біскі» — близько 1 кг на 1 м. кв. підлоги. Мастика зберігається в щільно закритому посуді три місяці. У зв'язку з тим, що від густини мастики залежить міцність приклеювання паркету, до початку роботи потрібно перевірити її густину. Роблять це за допомогою дерев'яного пестика діаметром 10 мм і масою 12 г з нанесеними міліметровими поділками (рис. 64). При нормальній густині мастики кінець пестика з поділками вільно занурюється на глибину 25—30 мм протягом 5 с. Перед перевіркою густини мастику старанно перемішують. Якщо мастика густа, то її розводять бензином, якщо рідка — до неї додають портландцемент. Розводити мастику іншими розчинниками не допускається. Мастику розливають рівним шаром товщиною 1—2 мм за один раз не більш як під три клепки. Клепку втоплюють у мастику настільки, щоб нею була прикрита нижня частина кромок (до паза чи гребеня). Клепки повинні щільно прилягати одна до одної. Мастику, що просочилася через шви, обережно, щоб не забруднити підлогу, знімають ганчіркою. Ходити по підлозі, настеленій на холодній мастиці, дозволяється тільки через добу. Циклювати і шліфувати підлогу можна не раніше, ніж через три доби. Ознайомившись з рекомендаціями щодо ремонту основ і настилання паркету, можна приступити до виконання окремих ремонтних робіт.



У практиці найчастіше зустрічаються три види ремонту паркетних підлог, настелених з поштучного паркету: заміна окремих дефектних клепок, ремонт окремих пошкоджених ділянок підлоги, перестилання пошкодженого або зношеного паркету. Пошкоджену клепку, яку потрібно замінити, видаляють так, щоб не пошкодити сусідні. Для цього її розколюють стамескою на дві-три частини вздовж волокон і виймають з гнізда. Так видаляють усі останні клепки. Потім, користуючись наведеними вище порадами, ремонтують основу і настилають паркет. Якщо паркет від надмірного зволоження здувся, з дефектного місця вирубують дві-три клепки. Потім пошкоджену ділянку розбирають, не пошкоджуючи клепок. Усувають джерело зволоження підлоги. Однією з поширених причин здуття паркету є недостатній зазор між пристінними рядами паркету і стінами. Тому зазор потрібно збільшити, обрізавши крайні ряди паркету. Після надмірного зволоження паркету і наступного висихання між клепками можуть з'явитися щілини. Якщо ширина щілин не перевищує 3,5 мм, то їх прочищають тонким дротом і зашпатльовують замазкою, приготовленою з дрібної дубової, березової або букової тирси (під колір паркету) і столярного або казеїнового клею. Паркет з більшими щілинами не ремонтують, а перестилають. Якщо паркет зношений або має невиправні дефекти, його також перестилають.