Дерев’яні перегородки

Влаштовуючи перегородку, перш за все звертають особливу увагу на її опирання, бо від цього залежить міцність і стійкість конструкції. Несучі перегородки, на які опираються балки стелі, потрібно ставити тільки на балки перекриття або на лаги (рис. 26, а — г). Ненесу-чі перегородки, при розташуванні їх вздовж балок, опирають на балки, а між балками — на так звані шпали (рис. 26, г), відстань між якими повинна бути 1,4—1,5 м. При розташуванні ненесучої перегородки упоперек балок її опирають безпосередньо на балки (рис. 26, д). Під перегородкою влаштовують діафрагму, призначення якої — зменшити звукопровідність між приміщеннями (рис. 26, г, д). Не рекомендується опирати перегородки на чисті підлоги, бо. це утруднює ремонт підлоги і сприяє збільшенню звукопровідності між приміщеннями через дошки, з яких зроблено підлогу.

Опирання перегородок На залізобетонні перекриття ненесучі перегородки можна ставити в будь-якому місці. Дерев'яні перегородки роблять з кругляка або пластин, з дощок і каркасно-обшивні. Каркасно-обшивні перегородки мають певні переваги перед перегородками з дощок, бо вони менш теплопровідні і звуконепроникні. Крім того, на обшивку можна використовувати різні відходи дощок. Вартість перегородок обох типів приблизно однакова. Слід мати на увазі, що товщина перегородок з дощок значно менша, ніж каркасно-обшивних. Перегородки з тонкого кругляка або пластин (рис. 27, а) влаштовують між квартирами або коли хочуть відгородити тепле приміщення від холодного, наприклад, жилу кімнату від кладовки чи тамбура. Перегородки з кругляка і пластин, враховуючи їх значну вагу, ставлять тільки на балки, під які підводять цегляні стовпчики. Перегородки цього типу штукатурять з обох боків по драні. Перегородки з дощок (рис. 27, б, в) можуть бути необштукатуреними і обштукатуреними. Необштукатурені перегородки роблять з чисто обструганих соснових чи ялинових дощок товщиною 40—60 і шириною до 200 мм. Дошки з'єднують вшпунт. Після того як перегородка зібрана, її можна покрити прозорим лаком або пофарбувати олійною фарбою.

Перегородки, які мають обштукатурювати, роблять з таких же дощок, як і поперечні, тільки не струганих. Щоб дошки шириною понад 120 мм при обштукатурюванні не коробились, їх заздалегідь розколюють сокирою, а в щілини забивають маленькі клиночки.

Щоб поставити таку перегородку, до стелі прикріплюють верхній елемент обв'язки, а до балки —нижній (рис. 27, в). Замість обв'язки до стелі можна прибити по дві трикутні, а до балки по дві прямокутні в перетині рейки розміром 40X40 або 50X50 мм, які утворюють паз (рис. 27, б). В паз заводять дошки перегородки. Для цього з одного боку перегородки рейки на стелі і на балці роблять коротшими на 200—250 мм. Дошки по одній ставлять в виріз і засовують на місце. Останні дві дошки закріплюють відрізками рейок. Довжина дощок повинна бути на 10 мм меншою, ніж відстань від стелі до балки. Це роблять для того, щоб дошки вільно входили в пази з урахуванням можливої осадки стелі. Кромки дощок скріплюють цвяхами, забиваючи їх навскіс через 1,2—1,4 м. Якщо перегородка не обштукатурюється, то дошки скріплюють між собою шипами. Суміжні дошки повинні з'єднуватись по висоті не менш як двома шипами.

Дерев’яні перегородки

Сторінок: 1
Опубліковано: 20.09.09 | Переглядів: 5359 | [ + ]   [ - ]   |