Фундаменти на дерев'яних стільцях найбільш дешеві, але в той же час і менш довговічні унаслідок швидкого загнивання дерева, що знаходиться в ґрунті. Для пристрою стільців використовуються колоди діаметром від 30 до 36 см з цілком здорової деревини хвойних порід або з дуба. Відстань між стовпами більше 2 м робити не слід.
Перед установкою стовпів в землю рекомендується ту частину їх, яка знаходитиметься в землі і на 25—30 см над землею, поволі обпалити на малому вогні. Щоб уповільнити згорання, поверхню деревини змащують рідким розчином глини і під час обпалення посипають піском.
Після утворення вугільної кірки в 1—1,5 см поверхню стовпа промазують гарячою смолою і посипають піском.
Стільці укладають в землю комлем вниз. Під підставу стовпа слід підкласти камінь, обрубок пластини або хрестовину для зменшення його осідання. Нагорі стільців нарубаються шпильки для насадки на них нижніх кінців зрубу. При, установці стільців до ям простір засипають дрібним булижником, щебенем або гравієм, що сприяє видаленню від них ґрунтової води, і завалюють землею, щільно її утрамбовувавши.
При установці будинку на стовпах для утеплення приміщення під підлогою і усунення попадання в нього вологи, пилу і т.д. робиться так звана «забирка» — захищаюча стінка між стовпами.
Якщо ж стовпи кам'яні або цегляні, забирка робиться зазвичай теж кам'яною або цегляною або значно рідше дерев'яною (дощатою). При дерев'яних стільцях забирка робиться тільки дощатою.
Старим керівництвом у будівельній справі рекомендувалось заглиблювати забирку так само, як і фундамент, на глибину промерзання ґрунту. Деякі забудовники заглиблюють її при глибині промерзання ґрунту, наприклад, в 1,20 м все про на 0,7—0,8 м. І той і інший спосіб потрібно вважати за неправильне. Перший спосіб дуже неекономічний і недоцільний. Другий не тільки неекономічний, але може виявитися шкідливим, оскільки при такому заглибленні забирка витріщатиметься.
Для провітрювання підпілля, в цілях попередження появи деревного грибка, в забирці необхідно робити продухи розмірами 15 X 25 см, що розташовуються один проти іншого в протилежних стінках цоколя. На зиму продухи повинні щільно закриватися цеглиною на глиняному розчині або дерев'яною пробкою, обернутою ганчіркою. З ранньої весни до пізньої осені продухи повинні бути відкриті. Решта всього простору під підлогою рекомендується заповнювати шаром піску або шлаку в 10—20 см, що перешкоджає появі вогкості.
Одночасно із зведенням зовнішнього фундаменту робляться також фундаменти під внутрішні капітальні стіни, статеві балки і печі.
Розмір фундаментних стовпів під капітальні внутрішні стіни—38X38 см (1,5X1,5 цеглини), під статеві балки — 25 X 25 см (1X1 цеглина). Відстань між стовпами повинна бути не більше 2,5 метрів.
Глибину заставляння внутрішніх фундаментів під печі слід приймати не меншого 0,5 метрів і засновувати їх підошву на надійному ґрунті.