Фарбування панелей, бордюрів і фризів. До складу пофарбованої в різні кольори стіни можуть входити такі частини (рис. 45): панель, гобелен, бордюр або фриз. Панель — це нижня частина стіни, пофарбована в колір, що відрізняється від основного її кольору. У квартирі панель влаштовують для захисту нижньої частини стіни від забруднення. Через це її фарбують неводяними сумішами, плівка яких миється і легко очищається від бруду. Як правило, панель влаштовують у санітарних вузлах, кухні, а інколи в передпокої. Оптимальна висота панелі — 160-180 см. Частину стіни над панеллю називають гобеленом.

Лінії стиків панелі і гобелена, гобелена і бордюру або фриза наводять фільонками — кольоровими або візерунчастими смугами шириною приблизно 6—25 мм. фільонка прикриває нерівності на стиках двох пофарбованих поверхонь. її роблять клейовою сумішшю на межі поверхонь, пофарбованих клейовими сумішами, а також клейовими і олійними сумішами. Олійною сумішшю фільонку роблять на межі поверхонь, пофарбованих олійними сумішами.

Накатування рисунка валиком. Накатування рисунка валиком найчастіше застосовується у тому випадку, коли потрібно приховати дефекти поверхні, які не вдалося усунути під час її підготовки під фарбування. Суміш для накатування рисунків повинна бути більш в'язкою, ніж для звичайного фарбування. Перед нанесенням рисунка на стіну 2—3 рази прокочують валиком по куску фанери або картону, щоб зняти з валика зайву фарбу. Рисунок накатують рухами валика зверху вниз.

Набризк — досить простий спосіб оздоблення пофарбованої поверхні. За допомогою щітки на поверхню наносять фарбувальну суміш, колір якої відрізняється від кольору стіни. Набризк можна робити одним або послідовно двома-трьома кольорами. Оформлена набризком стіна не повинна рябіти. Нанесені бризки мусять поєднуватися з фоном за принципом нюансної чи контрастної гармонії кольорів. На світлих поверхнях стін набризк рекомендується робити більш насиченим кольором. На поверхнях, пофарбованих у насичені кольори, набризк краще виконувати розбіленими фарбами.

Орнаментальні фризи, бордюри, фільонки тощо можна наносити за допомогою трафаретів. Зразки орнаментів, які можна набивати по трафарету, показані на рис. 51. Малюнками, нанесеними по трафарету, не можна перевантажувати приміщення. Вони не повинні бути як надто крупними, так і дрібними. Небажані також яскраві малюнки, які різко виділяються на тлі стіни. Місце для малюнка вибирають з урахуванням висоти приміщення, а також розмірів і розташування меблів.

Вапняне фарбування рекомендується для допоміжних приміщень. Воно придатне для сирих місць, де клейові і олійні фарби вживати не можна. Для вапняного фарбування використовують тільки лугостійкі пігменти, а саме: окис хлору, сажу, перекис марганцю, вохру, сієну, умбру, мумію, сурик залізний і деякі сорти ультрамарину. Вапно повинно бути жирне, загашене не менш як за 10 днів до використання.
Вапняне фарбування по нових обштукатурених поверхнях робиться в такій послідовності: поверхню штукатурки вирівнюють шматком цеглини, пемзою або крупним шліфувальним папером; тріщини в штукатурці розчищають і заповнюють підмазкою, приготовленою за рецептом 18; поверхню змочують водою і фарбують за два рази.