Різання деревини (рис. 12). Перш ніж приступити до виготовлення деталі, на заготовці потрібно зробити розмітку за допомогою вимірювальних інструментів і олівця. Дерев'яну заготовку слід закріпити на верстаку або верстатній дошці нерухомо; можна також покласти її на стіл чи табурет і притримувати під час різання рукою або коліном. Частина, яку відрізують, повинна звішуватися з підставки. Тримаючи пилку в правій руці, ріжуть плавними рухами, злегка натискуючи на пилку при її русі вперед. Закінчуючи пиляння, лівою рукою підтримують відрізану частину заготовки.

Щоб вирізати в дошці великий отвір, в ній висвердлюють невеликий отвір, пропускають в нього вузьку пилку і пиляють по визначеному контуру (рис. 12, б). Стругання деревини (рис. 13). Заготовку або деталь, яку потрібно обстругати, нерухомо закріплюють на верстаку чи верстатній дошці. Для грубого обстругування лезо рубанка (шер-хебеля) повинно виступати над його нижньою площиною на 1—1,5 мм, а для чистого —на 0,2—0,3 мм.

Стругати потрібно вздовж волокон (інакше дерево заколюватиметься і поверхня вийде нерівною) швидкими прямолінійними рухами, рівномірно натискуючи на інструмент (шерхебель, рубанок чи фуганок) при його русі вперед.
Видовбування отворів (рис. 14). Перш ніж приступити до видовбування, на заготовці або деталі розмічають форму отвору, гнізда або врубки. Для видовбування використовують долото, ширину якого беруть залежно від розміру отвору. В лівій руці тримають ручку долота, в правій — дерев'яний молоток. Удари спочатку повинні бути легкими, потім в міру заглиблення долота — сильнішими. З'єднання деталей. Дерев'яні деталі виробів залежно від їх призначення з'єднують цвяхами, шурупами або клеєм. Часто для більшої міцності використовують комбінований спосіб: склеєні деталі з'єднують ще і цвяхами чи шурупами.

Найкраще з'єднувати дерев'яні деталі за допомогою столярного або казеїнового клею. З'єднання на клею просте і не псує зовнішнього вигляду виробу. При склеюванні поверхні ретельно підганяють і роблять шорсткими (для цього по них проводять 2—3 рази рашпілем або крупним напилком), потім нагрівають їх над плитою, а після цього щіткою наносять на них тонкий рівний шар клею і з'єднують деталі. Столярний клей повинен бути гарячим. Для склеювання твердих порід дерева (дуб, береза) клей повинен бути рідким, а м'яких (сосна, липа) — густішим.
Склеєні деталі зразу ж стягують струбциною, притискують тягарем або міцно зв'язують шпагатом і залишають для просушування в теплому приміщенні не менш як на добу. Якщо склеєні деталі скріплюють ще і цвяхами чи шурупами, то це роблять до просушування, зразу ж після склеювання.