Фарбування олійними фарбами
Поверхні, покриті олійними фарбами, бувають глянцеві і матові. Глянцеве фарбування (склад глянцевої фарбувальної суміші наведено в рецепті 14) міцне, водостійке, завдяки чому воно широко застосовується для опорядження приміщень і фарбування зовнішніх елементів будинків. Матове фарбування відзначається високими декоративними якостями, але менш міцне і тому застосовується лише при високоякісних декоративних роботах. Для приготування фарбувальної суміші до олійної фарби при постійному перемішуванні додають оліфу до робочої густини. Суміш для фарбування пістолетом-розпилювачем повинна бути рідшою, для чого до неї додають 50—150 г скипидару або бензину-розчин-ника. фарбувальна суміш повинна мати достатню в'язкість, яку перевіряють нанесенням на скло краплі суміші. Довжина потьоку на поставленій вертикально скляній пластинці повинна бути 3,5—4,5 см. Витрата олійної фарбувальної суміші на фарбування за один раз підготовленої поверхні становить приблизно 100 г. фарбувати можна тільки сухі поверхні. Якщо фарбувальна суміш погано вкриває поверхню, то фарбування виконують за два і навіть за три рази максимально тонкими і рівними шарами. Наносити кожен наступний шар можна тільки після повного висихання попереднього.
Невеликі поверхні фарбують маховими щітками масою 200—300 г, вікна, двері, труби і радіатори — щітками-ручниками, а великі поверхні — пістолетами-розпилювачами. фарбу набирають на щітку до половини волосу, надлишок її віджимають об край посудини. Наносять фарбу на поверхню стін вертикальними мазками на відстані 5—7 см один від одного. Коли на щітці не залишиться фарби, нанесені мазки розтушовують горизонтальними смугами, поки на поверхні не утвориться тонка плівка рівномірної товщини. Остаточно розтушовують фарбу на стіні вертикальними рухами щітки зверху вниз, а на стелі — у напрямі падіння світла (рис. 44). Внутрішні поверхні вікон і дверей фарбують білилом. Щоб пофарбованим поверхням надати чистого білого кольору, на кожен кілограм білила додають 5—7 г ультрамарину, фарбу наносять ручниками, розтушовуючи її вздовж волокон деревини. Суміш для фарбування дерев'яних підлог виготовляють тільки на натуральній чи напівнатуральній оліфі. Наносять її щіткою поперек дощок, а розтушовують — вздовж них.
Металеві поверхні радіаторів, труб, огороджень балконів тощо фарбують щітками-ручниками. Розтушовують фарбу вздовж елементів конструкції.
Невеликі поверхні фарбують маховими щітками масою 200—300 г, вікна, двері, труби і радіатори — щітками-ручниками, а великі поверхні — пістолетами-розпилювачами. фарбу набирають на щітку до половини волосу, надлишок її віджимають об край посудини. Наносять фарбу на поверхню стін вертикальними мазками на відстані 5—7 см один від одного. Коли на щітці не залишиться фарби, нанесені мазки розтушовують горизонтальними смугами, поки на поверхні не утвориться тонка плівка рівномірної товщини. Остаточно розтушовують фарбу на стіні вертикальними рухами щітки зверху вниз, а на стелі — у напрямі падіння світла (рис. 44). Внутрішні поверхні вікон і дверей фарбують білилом. Щоб пофарбованим поверхням надати чистого білого кольору, на кожен кілограм білила додають 5—7 г ультрамарину, фарбу наносять ручниками, розтушовуючи її вздовж волокон деревини. Суміш для фарбування дерев'яних підлог виготовляють тільки на натуральній чи напівнатуральній оліфі. Наносять її щіткою поперек дощок, а розтушовують — вздовж них.Металеві поверхні радіаторів, труб, огороджень балконів тощо фарбують щітками-ручниками. Розтушовують фарбу вздовж елементів конструкції.
Сторінок: 1