Економічна криза боляче ударила по «оазисах суспільства споживання» в пострадянських державах, перш за все по столицях. Найконтрастнішим же містом – по відношенню до «убогої» решті частини країни – до недавнього часу була, безумовно, Москва. Київ також виділявся своїм благополуччям щодо українських регіонів і особливо – щодо української глибинки, але контраст тут був не таким різким, як у Москви з російською глибинкою. Тут, мабуть, позначалися і «компактніші» розміри країни, і, найголовніше, менша «сировинна» складова в економіці держави. У результаті, в Україні, образно виражаючись, ВВП був розкиданий по країні, а не концентрувався в місцях здобичі сировини і місцезнаходження штаб-квартир найбільших сировинних корпорацій і обслуговуючих їх фінансові потоки банків у Москві.

Але економічна криза показала всю хиткість благополуччя столиць колишнього СРСР. Грошові потоки вичерпалися, відповідно різко скоротилися доходи як столичних бюджетів, так і розташованих в столицях підприємств, установ, організацій по «обслуговуванню» споживачів, оскільки грошей у споживачів стало набагато менше, ніж раніше. Мільйони людей, які їхали у пошуках роботи в Києві Москви, опинилися, образно виражаючись, «у розбитого корита». Спочатку вони тижнями, а то і місяцями «тикалися» у пошуках роботи, поступово «проїдаючи» свої заощадження і перебираючись в дешевші знімні квартири. Але, на жаль, для більшості з них докризова робота виявилася останньою. Сьогодні вони почали покидати столиці.

Під секвестр потраплять і масштабні інвестиційні проекти, яких в Москві значно більше, чим в Києві. Зниження витрат московського бюджету неминуче приведе до зростання безробіття.
Столичні ж власті – як в Москві, так і в Києві – сьогодні вимушені один за іншим заморожувати масштабні інвестиційні проекти. Припиняється будівництво метро, транспортних розв'язок, ремонт дорожнього полотна, будівництво житла і адміністративних будівель за рахунок міського бюджету. При цьому найбільш хворобливим процес скорочення муніципальних витрат очікується в Москві. Так, недавно стало відомо, що витрати округів і районів Москви в другому кварталі 2009 р. будуть скорочені на 55%. Лист, про скорочення витрат майже на 55%, був розісланий в префектури адміністративних округів і районні управи міста. Рішення про секвестр в мерії пов'язали з переглядом міського бюджету за підсумками першого кварталу.

«Втеча з Москви» як гастарбайтерів з країн СНД, так і трудових мігрантів з інших регіонів Росії напевно приведе до ще більшого «звуження» ринку всіляких споживчих товарів в російській столиці і, відповідно, до падіння доходів «мережевих» структур (супермаркетів, гіпермаркетів, фірмових магазинів, фаст-фудів і т.д.), які є, до речі, одними з основних «годувальників» міського бюджету. У результаті отримаємо «замкнутий круг»: московський бюджет знов недолічиться доходів. Крім того, падіння цін на нерухомість, які намагаються «утримати з останніх сил», може придбати катастрофічні масштаби. І справа не тільки в перевищенні пропозиції над попитом. «Якщо криза продовжиться ще два-три роки, Москва з урізаним бюджетом на капремонт має всі шанси повернутися в 90-і роки: розбиті дороги, застарілі будинки і інші результати недостатнього фінансування», – застерігають експерти.
Подібна ж перспектива життя, на жаль, поступово стане реальністю і для жителів Києва, число яких де-факто стане менше унаслідок того, що частина вихідців з регіонів України перебираються на «історичну батьківщину», де вижити в умовах кризи легше, ніж в столиці.