Економічна криза боляче ударила по «оазисах суспільства споживання» в пострадянських державах, перш за все по столицях. Найконтрастнішим же містом – по відношенню до «убогої» решті частини країни – до недавнього часу була, безумовно, Москва. Київ також виділявся своїм благополуччям щодо українських регіонів і особливо – щодо української глибинки, але контраст тут був не таким різким, як у Москви з російською глибинкою. Тут, мабуть, позначалися і «компактніші» розміри країни, і, найголовніше, менша «сировинна» складова в економіці держави. У результаті, в Україні, образно виражаючись, ВВП був розкиданий по країні, а не концентрувався в місцях здобичі сировини і місцезнаходження штаб-квартир найбільших сировинних корпорацій і обслуговуючих їх фінансові потоки банків у Москві.

Міністерство українського регіонального розвитку і будівництва працює над законопроектом, згідно якому продаж житла на первинному ринку здійснюватиметься тільки після введення будинку в експлуатацію. Таким чином, буде заборонено так зване приватне інвестування — залучення засобів охочих купити квартиру, до того як буде побудований будинок. Дане рішення пов'язане з тим, що фонди фінансування будівництва і продаж житла через облігаційні схеми не дають стовідсоткової гарантії захисту споживача від ризиків.